Несучість качок, вихід інкубаційних яєць, їх заплідненість та виводимість є дуже важливими показниками, що впливають на ефективність роботи племінного підприємства. Що стосується виводимості яєць, то на параметри цього показника впливає декілька чинників, в тому числі чистота їх шкаралупи. Забезпечення виробництва яєць з чистою шкаралупою є нелегким завданням тому, що качки розпочинають відкладати їх до світанку, тобто дуже рано, до вмикання світла в пташнику і, як правило, не в гнізда, а просто на підстилку. Тому, якщо яйця курей рекомендується збирати у першу половину дня через кожні 2-3 години, то качок – якомога раніше, тобто на початку дня з повторенням через кожну годину [8].

При несвоєчасному збиранні яєць збільшується вірогідність їх забруднення послідом, мікроорганізмами та мікроскопічними грибами. Мікроорганізми та гриби, що знаходяться на шкаралупі, можуть потрапити через пори всередину яйця. Всередині забруднених яєць дослідниками знайдено понад 30-ти видів мікробів і 7 видів плісеневих грибів. Що стосується плісеневих грибів, то вони, як відомо,  розмножуються спорами. Спори, що знаходяться на шкаралупі, проростають і тонкими нитками свого гіфу через пори проникають всередину яйця. Після ушкодження підшкаралупної оболонки, плісені продовжують розмножуватись, попадають у білок та створюють у ньому колонії у вигляді зеленуватих та синіх плям. У подальшому плісень може ушкодити увесь вміст яйця. Такі яйця називають “тумаками”. Вони відрізняються від інших, неушкоджених яєць, синюватим забарвленням шкаралупи та неприємним тухлим запахом. Під тиском газів, що утворюються всередині тумаків у процесі їх подальшого псування, вони можуть вибухати та заражати своїм вмістом інші яйця, які інкубуються разом з ними в інкубаторі. Що стосується мікробів, які потрапили через пори всередину яйця, то вони становляться важко досяжними для дезінфікуючих речовин. В яйці вони деякий час знаходяться у недієвому стані. Однак при старінні яйця (у разі його зберігання та інкубації) антимікробна дія лізоциму білка зніжується і мікроби починають розмножуватись. Продукти життєдіяльності мікробів отруюють та спричиняють загибель зародків [1]. Для знешкодження мікробів та грибів, що потрапили на шкаралупу яєць з підстілки або з повітря пташника, застосовують їх 2-3-разову дезінфекцію. Першу дезінфекцію яєць треба проводити відразу ж після збирання, в дезкамері пташника; другу – в яйцесховищі, після сортування та перед перенесенням на зберігання (для накопичення партії певної величини); третю – безпосередньо перед закладанням в інкубатор [8]. Як правило, інкубаційні яйця перед дезінфекцією не миють. Так, занурювання їх у розчин, навіть з антисептиком, прискорює потрапляння мікробів через пори шкаралупи всередину яйця з наступним інфікуванням ембріона [14]. Однак, в інших дослідах доведена більша ефективність вологої дезінфекції яєць, ніж газової [1].

Однак, незважаючи на високу ефективність, формалін не є перспективним дезінфектантом через його шкідливість для людей (сильну запальну та канцерогенну дію, токсичність,  імовірну  здатність спричиняти захворювання на астму тощо). Його заборонено застосовувати в птахівництві більшості країн Євросоюзу. Тому в наш час триває  процес  пошуку  або  створення  нових,  менш  загрозливих для  здоров’я  людини  дезінфек-тантів, які за ефективністю дії на мікроорганізми не поступались би формаліну [1,7,13,17]. Саме таким вимогам,  як  доведено  в  наших дослідженнях  на  яйцях  курей яєчних  кросів [18],  відповідає  йодезоль. Для  визначення  можливості його  застосування  для дезінфекції яєць качок і були проведені ці дослідження.

Матеріал  і  методи.

Досліди проведені в умовах качиної ферми Південної  філії “Кримський  агротехнологічний університет” НУБІП України, що розташована в с.Сонячне Сімферопольського району АР Крим. У дослідах використову-вали інкубаційні яйця, одержані від качок батьківського стада кросу “Благоварський” (укомплектоване з племптахозаводу “Коробівський” Черкаської області).

Качок утримували згідно з чинними правилами [4] та нормами [5]. Щільність їх посадки становила не більше ніж 2,5 голів на 1 м² площі підлоги. Статеве співвідношення між качурами і качками становило 1:4. Птиця мала вільний доступ  до годівниць  та  напувалок.  Фронт годівлі становив не менше ніж 10 см/гол., напування – не менше  ніж 3,0 см/гол.  Застосовували сухій тип годівлі качок з використанням повнораціонних комбікормів [16],  які  відповідали  вимогам ДСТУ4120-2002 [11]. Водою,  що відповідала вимогам ГОСТ2874-82 [6],  птицю  забезпечували  цілодобово.

Всього  було  проведено  два досліди. У першому досліді визначали можливість застосування йодезолю для  одноразової  дезінфекції яєць, а в другому – для дворазової. У дослідах  використовували йодезоль виробництва ПП “Кронос Агро” (м. Гостомель,  Київська область).

Згідно  сертифікату  якості  та інструкції  по  застосуванню [9],  йодезоль (йодтриетіленгліколь)  є дезінфікуючим  засобом,  що  призначений  для  аерозольної  обробки приміщень у присутності тварин. Це однорідна  густа  червоно-коричнева рідина зі слабким запахом йоду. До його складу входять йод, триетіленгліколь  та  активуючі добавки. Розчиняється  у  воді,  утворюючи  червоно-коричневий  розчин.  Має  протизапальну  та антимікробну  дію  на  грам-негативну і грам-позитивну мікрофлору та віруси (збудники  інфекційного  ларинготрахеїту,  інфекційного  бронхіту, пташиного грипу тощо). В аерозольному  стані  дезінфікує  повітря і санує дихальні шляхи тварин, у тому числі птиці. Для аерозольної обробки  застосовують 50%-й водний  розчин.  Температура повітря  при  роботі  з  йодезолем  та його розчинами має бути в межах від 16°С до 30°С.

При  проведенні  першого досліду  зібрані  за день  інкубаційні яйця після сортування і дезінфекції формаліном  у  пташнику  згідно  з встановленими  правилами [19] поділяли методом  випадкової вибірки на 2 половини, тобто на дві групи і зберігали в яйцесховищі до накопичення партії певної величи-ни. Для цього зібрані кожного на-ступного дня інкубаційні яйця теж сортували,  дезінфікували,  поділяли на 2 половини і добавляли до тих, що зберігались в яйцесховищі. Термін зберігання яєць в яйцесховищі  був  нормативним [8],  не більше  ніж 5 діб. Тобто, в  кожній групі при закладанні на інкубацію була  однакова  кількість  яєць, що зберігались 5, 4, 3, 2 і 1 добу. Яйця 1 -ї групи (контроль) до закладання на  інкубацію  дезінфікували  формаліном, а 2-ї групи – йодезолем. Таким чином, дезінфекцію яєць ка-чок контрольної групи проводили формаліном двічі, а дослідної групи – один раз формаліном і один раз йодезолем. Аерозольну  дезінфекцію яєць йодезолем  проводили  в  газовій камері, що призначена для застосування формаліну. На 1 м³ об’єму дезкамери  витрачали 1,4-1,5 мл 50%-го робочого розчину йодезолю. Для  його  приготування  концентрат розбавляли  водопровідною  водою  у  співвідношенні 1:1.

Для розпилення дезінфектанту використовували аерозольний генератор. Тривалість  експозиції  ста-новила 30 хвилин. Продезінфіковані яйця1- і 2-ої груп  інкубували загальноприйнятим  методом [8,12]  із  застосуванням біологічного контролю за роз-витком  ембріонів [15]  та  враховували заплідненість яєць, кількість завмерлих ембріонів  та задохликів, кількість виведених каченят. У  другому  досліді  вивчали ефективність  застосування  йодезолю для двохразової дезінфекції яєць, а саме перед їх зберіганням та перед інкубацією. Для їх проведення  добовий  обсяг  зібраних інкубаційних яєць поділяли на 2 половини,  тобто  на 2 групи,  з  яких одну (контрольну) обробляли формаліном, а другу(дослідну) – йодезолем. Яйця зберігали протягом 5, 6, 7, 8 та 9 діб в однакових умовах, в одному яйцесховищі, за нормативних умов [8], тобто при температурі 10-15°С, відносної вологості повітря 75-80% та з повертанням на 90° через кожну годину, ще раз дезінфікували відповідними дезінфектантами і інкубували в інкубаторах ІУП-Ф-45.

Результати  досліджень.

У таблиці 1 наведені результати першого досліду. Вони свідчать про те, що за показниками виводу каченят та виводимості яєць йодезоль не поступався формаліну, хоча  по окремих  партіях  між цими дезінфектантами і були деякі відмінності. Зведені дані теж засвідчують позитивні наслідки застосування йодезолю. Так, його застосування за схемою: 1-й  раз  у пташнику формаліном та 2-й раз йодезолем  перед  інкубацією) сприяє зменшенню загибелі ембріонів під час інкубації (завмерлих на 0,1 % та задохликів на 1,2 %) порівняно  з  контролем (застосування для дезінфекції формаліну в пташнику і перед інкубацією). Завдяки  цьому  виводимість  яєць  у разі застосування  йодезолю  становила77,4%, тобто була вірогідно (РХ,99)  вище,  ніж  в  контролі (76,1%). Цікаво, що в аналогічних дослідах,  виконаних  нами  на інкубаційних  яйцях  курей  яєчних кросів [18],  йодезоль  за  ефективністю  лише  наблизився  до формаліну.  Перевага  йодезолю над  формаліном  при  дезінфекції яєць качок має логічне обґрунтування. Так, при утриманні курей … шкаралупа  знесених  яєць  не  забруднюється  послідом.  На  шкаралупі таких  яєць  накопичується  лише мікрофлора  із  повітря  пташника,  яку і знешкоджує формалін під час їх газової дезінфекції. Качок батьківського  стада  утримують  на підлозі,  як  правило,  на  глибокій незмінний  підстілці,  яка  майже завжди  має  підвищену  вологість. Крім того, більшість качок стада, як уже зазначено вище, відкладають яйця  не  в  призначені  для цього гнізда, а на підстілку, що спричиняє  забруднення  шкаралупи  послідом, мікрофлорою підстілки тощо.  Газова  дезінфекція  формаліном шкаралупи таких яєць є менш ефективною, ніж аерозольна йодезолем. Так, при застосуванні йодезолю (основною робочою речовиною є йод) його мікрокраплини покривають шкаралупу яєць. Йод має загальновідомі високі антимікробні властивості не лише раптової дії, а і впродовж певного часу. Ці властивості посилює триетіленгліколь, що входить до складу йодезолю і сприяє кращому прилипанню йоду до будь-якої поверхні, в тому числі шкаралупи яєць. Ось чому перевага йодезолю над формаліном вочевидь  виявляється саме  при дезінфекції яєць качок. У таблиці 2 та на рисунку 1 наведені  результати  інкубації  яєць качок, що зберігались протягом певного часу в яйцесховищі після їх дезінфекції йодезолем та формаліном.  У  разі  зберігання  яєць впродовж  нормативного  терміну (до 5 діб) після застосування формаліну  їх  виводимість  становила 77,4%, при застосуванні йодезолю – 76,8% (різниця становить 0,6% і є невірогідною). У разі застосування формаліну зберігання яєць більше ніж 5 діб  спричинило зниження  їх виводимості.  Так,  якщо  при  зберіганні яєць протягом 6 діб можна говорити лише про тенденцію щодо  зниження  їх  виводимості (до 74,2% або на 3,2 % в порівнянні з контролем),  то  при  подовженні терміну до 7-ми діб ця тенденція перетворюється  на  вірогідну різницю (зниження  до 69,7% або  на 7,7% при Р>0,95). Зберігання яєць протягом 8 і 9 діб  спричиняє  подальше зниження їх виводимості, а саме до 67,2-65,5% (на 10,2-11,9% в порівнянні з контролем). Тобто, наші  дослідження підтвердили обґрунтованість  нормативної  вимоги  щодо  граничного  терміну зберігання  качиних  яєць  в  яйцесховищах не більше 5 діб і у разі їх подвійної передінкубаційної дезінфекції формаліном. Водночас, при застосуванні  йодезолю  для  подвійної дезінфекції яєць качок виявилась інша картина залежності їх виводимості від тривалості зберігання.  Зокрема,  при  зберіганні яєць  протягом 6-7  діб  їх  виводимість  варіювала  в  межах 76,9-77,4%, тобто  не  поступалась  контролю (76,8%). При  зростанні терміну зберігання яєць до 8-ми діб  їх  виводимість  знизилась  до 74,6% (на 2,2%), при зростанні до 9 діб – знизилась до 72,0% (на 4,8% порівняно з контролем при Р>0,95).  Цікавим є порівняння виводимості яєць,  що  зберігались 9 діб  при застосуванні  для  їх  подвійної дезінфекції формаліну і йодезолю. Різниця, як видно  з  наведених даних,  становить 6,5% (65,5%  і 72,0% відповідно).  Таким  чином, результати  досліджень,  що наведені в таблиці 2 та на рисунку 1, свідчать про можливість збільшення  на 2 доби  нормативного терміну зберігання яєць качок в яйцесховищах  у  разі  їх  подвійної дезінфекції  йодезолем.  Тобто,  у разі  застосування йодезолю  для передінкубаційної дезінфекції яєць качок,  термін  їх  гарантованого зберігання в яйцесховищах може становити 7 діб.